Підвищення урожайності сої

Фактори, що впливають на урожайність:

Кількість вузлів на рослині має безпосередній вплив на кількість бобів та насінин в ньому, що розвиваються на цих вузлах. Найбільш чутлива стадія розвитку бобів між R1 і R6, під час цвітіння та обпадання квіток.

На кількість вузлів на рослині також впливає густота посіву (рослин/м²), а кількість насінин у бобі не змінюється у процесі вирощування.

У підсумку, основним фактором отримання високого врожаю є велика кількість вузлів та бобів на рослині, що можна досягти за рахунок створення сприятливих умов для оптимального росту і розвитку рослин.

Живлення сої та її урожайність

Найбільш потрібні поживні речовини виконують специфічні функції для забезпечення вищої врожайності сої.

Соя має велику потребу в азоті, але може його отримувати з повітря за допомогою симбіозу з бактеріями роду Rhizobium, що живуть в бульбочках кореневої системи. Насіння сої слід інокулювати бактеріями групи H (лише для сої), щоб забезпечити ефективну азотфіксацію та адекватне живлення азотом. Фосфор особливо важливий для розвитку кореневої системи і для гарного вкорінення рослин на початку вегетації. Калій, як і азот, також має велике значення для рослин сої і під час їх росту та розвитку поглинається у великих кількостях. Його надходження повинно бути збалансоване з азотом протягом вегетаційного періоду. Належне живлення калієм також може допомогти мінімізувати наслідки, спричинені заморозками та уникнути вилягання посівів. Калій є важливим при регулюванні закриття стомат, а низькі його кількості можуть призвести до втрати води рослиною. Магній, сірка та залізо збільшують фотосинтетичну активність і підтримують хороший ріст рослин сої. Кальцій забезпечує зміцнення клітинних стінок, захищаючи кінчики коренів, листків і стебел. Бор необхідний для розвитку пилкової трубки і забезпечує належне формування бобів. Цинк важливий для фотосинтетичної активності.

Відсутність будь-якого мікроелементу може обмежувати процеси росту та формування високої врожайності, тому збалансована стратегія живлення в рослинництві є ключовою у досягненні високих врожаїв.