Профілактика розтріскування плодів кісточкових

Розтріскування, що зазвичай трапляється після зливи перед збором врожаю, є серйозною проблемою для всіх кісточкових культур, особливо вишні та слив, оскільки плоди втрачають свою конкурентоздатність.

Протягом посушливого періоду, шкірка стає відносно нееластичною. Якщо після посухи іде дощ або проводиться поливання, то плоди поглинають велику кількість води, внаслідок чого шкірка лопається у найслабшому місці.

Мінімізація навантаження шляхом правильного зрошення і зменшення навантаження (обрізання) може послабити фізіологічне навантаження та попередити розтріскування чутливих сортів. Вибір сорту також може мати значення, особливо у випадках, коли дощі наприкінці сезону загострюють цю проблему. Живлення культури також відіграє значну роль у профілактиці розтріскування плодів.

Вплив живлення на розтріскування плодів кісточкових культур

Плоди з високим вмістом кальцію та бору у шкірці відрізняються більшою твердістю, міцністю клітинних стінок і меншою сприйнятливістю до розтріскування. Оприскування сумішшю поживних речовин до збору врожаю також покращує осмотичний градієнт шкірки плодів, мінімізуючи потік води до плоду.

Кальцій

Оприскування плодів кальцієм збільшувало вміст кальцію та допомагало зменшити розтріскування черешень і слив.

Мідь

Мідь теж в значній мірі потовщує клітинні стінки і зміцнює шкірку, що допомагає зберегти цілісність плодів. Це відбувається за рахунок збільшення вмісту лігніну, пектину, клітковини та нерозчинного спирту у клітинних стінках. Кількаразові оприскування відповідними дозами міді через 3 і 6 тижнів після цвітіння дали найкращий результат. Як довели дослідження, проведені на вишні, це допомогло зменшити розтріскування.

Азот

Надмірна кількість азоту може зменшити товщину шкірки. Внесення азоту у надмірній кількості посилить проблему розтріскування у персиків. Отже, надлишок азоту підвищує ризик пошкодження під час збору, зберігання та транспортування, що погіршує конкурентоздатність і строк придатності плодів.