Важливо також відкоригувати потреби в поживних речовинах у відповідності з системою вирощування та очікуваннями щодо врожайності, оскільки між сортами є суттєві відмінності. Як показано на рисунку, деякі сорти можуть вимагати вдвічі більше N, P і K, ніж інші.
Таким чином, важливо розраховувати дози, спираючись на місцеві дослідження та практичні дані, які відповідають вимогам системи вирощування, а також показникам врожайності та якості, щодо культури, яка вирощується.
Макроелементи
Культури потребують належного доступу до всіх макроелементів, що підтримують їх на критичних етапах росту .
Азот потрібен у великій кількості, а саме - 3-3,5кг/т врожаю. Рослини вимагають безперебійного постачання N для підтримки росту. 50% азоту, в результаті, накопичується у плодах. Його надмірна кількість в листі та доступні обсяги на більш пізніх стадіях можуть пом'якшувати плоди та затримувати дозрівання. Найкраща практика полягає в тому, щоб забезпечити регулярне застосування азоту протягом всього вегетаційного періоду.
Фосфор – відіграє важливу роль на ранніх стадіях розвитку культури, забезпечує гарне вкорінення та зростання листя. Рослини засвоюють близько 0,5-1 кг P/т врожаю. Під час розвитку плоду концентрація P в інших органах рослини зменшується, що вказує на переспрямування P до плодів в обсязі приблизно 40% загального обсягу поглинання, що наприкінці потрапляє в ягоду.