Класифікація ячменю

Найбільш популярні серед них – це тип колосу, цільове використання зерна та характеристики остюків.

Класифікація за типом колосу

Ця класифікація враховує кількість колосків з зерном у колосі.  Дикий ячмінь має колос з двома рядами колосків, а у більшості сортів культурного ячменю - шість рядків.  

• Ячмінь з шістьма рядками дає 25-60 зернин.  
• Ячмінь з двома рядками дає 25-30 зернин.  
• Ячмінь з чотирма рядками - це недорозвинутий 6-рядний ячмінь.

Класифікація за цільовим використанням зерна

Продовольчий та кормовий ячмінь

Більшу частину ячменю вирощують на корм для тварин та для приготування продуктів харчування для людей.  У такому зерні більший вміст білку.  Крім того, кормовий ячмінь може бути голозерним або вкритим оболонкою.  Деякі нові голозерні сорти відрізняються кращою засвоюваністю та більшим вмістом білку, що має особливе значення для годування свиней та птиці.

Зерно ячменю можна обробляти різними способами: розмелювання, виготовлення пластівців чи пелет для корму, тощо. Побічний продукт, що отримують в процесі пивоваріння (також відомий як «пивне зерно») також можна використовувати в якості корму.  І нарешті, ячмінь можна використовувати як зелений корм для випасу худоби чи заготівлі сіна чи сінажу. Ячмінь є важливою продовольчою культурою. Із зерна скловидного крупнозерного дворядного ячменю виробляють перлову та ячмінну крупу, у складі якої міститься 9 – 11 % білка, 82 – 85 % крохмалю. До XVI століття, ячмінне борошно було основним інгредієнтом хлібобулочних виробів.

Пивоварний ячмінь

Другим за важливістю цільовим використанням ячменю є приготування солоду.  Солод - це на 60-65% нерозщеплений крохмаль, що використовується для приготування пива, спирту, солодового сиропу, ароматизаторів та швидких сніданків. Сорти, що використовуються для виробництва солоду, зазвичай мають більш низьку врожайність, але їх ціна вища, ніж у кормових сортів.  Виробництво солоду - це процес, що передбачає контрольоване пророщування зерна до певної стадії.

Є три основні етапи:

1. Замочування - це перший етап процесу виробництва солоду, що зазвичай триває до трьох днів.  Вміст вологи у ячмені збільшується з 2% до 45%. Після цього зерно починає проростати, в результаті чого утворюється тепло та двоокис вуглецю (дихання). Наприкінці цього етапу все зерно повинно прорости.
2. Пророщування - це другий етап процесу.  Пророщування триває ще п'ять днів. Зерно з паростками охолоджується, двоокис вуглецю видаляється. Зерно постійно перемішують, щоб корені не вростали у підкладку.
3. Сушіння - це третій етап процесу виготовлення солоду, під час якого зерно сушать, доки вміст вологи у ньому не знизиться до 3-6%. За таких умов процес пророщування зупиняється. Сушіння відбувається шляхом продування зерна гарячим повітрям. Варіювання температури та швидкості потоку повітря дозволяє отримати солод різних кольорів та смаків.  Наприкінці цього етапу, солод охолоджують, а всі маленькі корінці видаляють. Категорію готового солоду визначають у відповідності до його характеристик.

Коефіцієнт конверсії зазвичай дорівнює:  22 кг ячменю ⇒ 17 кг солоду⇒ 100 л пива

Класифікація за характеристиками остюків

• Ячмінь з довгими остюками 
• Ячмінь з короткими остюками 
• Фуркатний
• Фуркатний зверху 
• Фуркатний знизу 
• З довгими остюками у центральному колоску і без/з остюками у бокових колосках  
• З короткими остюками у центральному колоску і без/з остюками у бокових колосках  
• Без/з остюками у центральному та бокових колосках
• Фуркатний зверху у центральному колоску і без остюків у бокових колосках