Роль елементів живлення при вирощуванні соняшнику

Соняшник поглинає досить велику кількість елементів живлення за короткий період часу. Кількість поглинутих поживних речовин обумовлена генетичними особливостями рослин та залежить від наявності та доступності цих елементів, присутності вологи, температурного режиму, погодних умов, тощо.

Таблиця 1. Потреба та винос макроелементів соняшником на кожну тону врожаю, кг

 

Aзот (N)

Фосфор (P2O5)

Калій (K2O)

Магній (MgO)

Винос з насінням

28

16

24

6,6

Винос з пожнивними рештками

23

14

74

7,4

Всього

51

30

98

14

Джерело: KTBL

Азот є найважливішим елементом живлення для соняшнику та необхідний йому у найбільшій кількості. Для виробництва 1 т насіння соняшнику потрібно 74 кг азоту. Дослідження показують, що максимальне поглинання азоту припадає на фазу цвітіння культури, крім того, цей пік у олійного типу настає дещо раніше, ніж у кондитерського. Азот збільшує вміст білку в насінні соняшнику, але з іншого боку, вміст олії знижується зі зростанням доз внесеного азоту. Крім того, при надмірному азотному живленні збільшується вміст лінолевої кислоти, що є небажаним при вирощуванні високоолеїнового соняшнику. Надлишок азоту також призводить до надмірного росту вегетативної маси, затримує формування генеративних органів, спричиняє вилягання та розвиток хвороб/

Фосфор виконує функцію пов'язану з акумулюванням енергії в рослині. Соняшник має середню потребу в фосфорі порівняно з азотом та калієм. Для виробництва 1 т насіння соняшнику потрібно 13-19 кг фосфору (Р2О5), 38-42% якого виноситься разом з насінням. Максимальне поглинання фосфору рослинами соняшнику відбувається від проростання насіння до початку цвітіння. Цей елемент відповідає за утворення потужної кореневої системи, формування репродуктивних органів з великим числом зародкових квіток у кошику. При достатньому фосфорному живленні прискорюється розвиток рослин, більш раціонально витрачається волога, внаслідок чого вони краще долають посуху. Надмірне застосування цього елементу різко знижує коефіцієнт водоспоживання рослинами соняшнику.

Соняшник є калієфільною культурою. Калій є важливим елементом при утворенні та транспортуванні вуглеводів в рослинах соняшнику, що впливає на зниження проявів захворювань, тому достатнє живлення цим елементом допомагає підтримувати здоров’я рослин цієї культури. Калій засвоюється рослинами соняшнику протягом всієї вегетації, але особливо інтенсивно – до цвітіння. На формування 1 т насіння соняшник потребує 116 кг калію (КО2).  Хоч соняшник і має високу потребу в цьому елементі, проте, він середньо впливає на рівень урожаю.  Недостатнє живлення калієм призводить до формування зерна з низьким вмістом олії; знижується врожайність, а також змінюється рівень вмісту насичених і ненасичених жирних кислот.

Таблиця 2. Потреба та винос мікроелементів соняшником на кожну тону врожаю, г/га

 

Мідь (Cu)

Бор (В)

Залізо (Fe)

Марганець (Mn)

Цинк (Zn)

Потреба

17

113

209

118

99

Винос

7

23

30

12

42

Джерело: IFA

Магній бере участь в обміні азоту, фосфору та синтезі білків. Нестача магнію в живленні соняшнику проявляється на піщаних і кислих ґрунтах, а також в умовах високого вмісту калію в ґрунті та при низьких температурах.

Сірка покращує засвоєння азоту рослинами, збільшує вміст олії та підвищує врожайність соняшнику. Нестача сірки в живленні культури проявляється на ґрунтах легкого гранулометричного складу, з кислою реакцією ґрунтового середовища, погано аерованих, з низьким вмістом органічних речовин.

Марганець відіграє важливу роль в циклі засвоєння азоту. При його нестачі збільшується вміст нітратного азоту в рослині, при цьому переважають процеси росту надземної маси над коренем, рослини витягуються та стають ламкими, чутливими до хвороб. Засвоєння марганцю значно погіршується на лужних та піщаних ґрунтах.

Бор потрібен рослинам соняшнику у великих кількостях. Бор відіграє важливу роль в регулюванні вуглеводного обміну, синтезу амінокислот та білків, хлорофілу, процесів запліднення. Також має важливе значення для розвитку кореневої системи соняшнику. Він покращує відтік вуглеводів до коріння та активує його ріст. Бор не мобільний всередині рослини, тому його варто вносити впродовж всього періоду вегетації, особливо перед цвітінням.