Формування травостою: індекс зеленого покриву

На формування травостою ріпаку та індексу зеленого покриву значно впливає живлення, починаючи від забезпечення доступності основних поживних речовин шляхом внесення при посіві до весни і далі із застосуванням основних поживних речовин у відповідності з потребами.

Внесені добрива під час сівби сприяють кращому вкоріненню та формуванню травостою

Формування листків починається із визначення оптимальної густоти рослин та підготовки насіннєвого ложа і структури ґрунту, що сприяє швидкому, рівномірному проростанню насіння та появі сходів. Стимуляцію формування травостою забезпечує надходження основних поживних елементів (через внесення їх разом із добривами при сівбі) та своєчасне видалення бур'янів за допомогою гербіцидів. 

Випробування показали, що оптимальне поглинання світла рослинами ріпаку знаходиться на рівні 3-4 індексу зеленого покриву (ІЗП), однак структура травостою цієї культури важлива для оптимізації швидкості фотосинтезу. Різні компоненти рослини мають різні фотосинтетичні здібності, причому листя є найбільш ефективним виробником сухої речовини порівняно зі стеблами. Тому важливо дотримуватися значення ІЗП в межах 3-4 для правильного використання світла, та правильного співвідношення між стеблами і листками.

Там, де травостій загущений, зменшується кількість листів на рослину, зменшуються проникнення світла та розмір нижніх стручків, що може призвести до абортації насіння в них. Перші сформовані стручки є тими, що мають найвищий урожайний потенціал, однак вони, швидше за все, абортуються внаслідок затінення, що суттєво впливає на урожайність. Загущені посіви більш схильні до вилягання, тому що рослини мають тонші, слабші стебла, що може сильно вплинути на врожай, з можливими втратами до 30%.

OSR yield

Азот та сірка найважливіші елементи при формуванні травостою

Для підтримки стабільного розвитку листового покриву у весняний та подальші періоди добрива слід вносити, орієнтуючись на поточну потребу культури в конкретних поживних речовинах. Підживлення азотом та сіркою відіграє важливу роль, в той час як у холодних та вологих ґрунтах кількість доступного для рослини фосфору може бути обмеженою. Калій є найважливішим елементом живлення, який підтримує структуру та форму листкового покриву, а також сприяє руху поживних елементів по всій рослині. 

В осінній та весняний періоди відбувається швидкий ріст коренів та пагонів, що супроводжується максимальним поділом клітин, внаслідок чого рослина потребує значно більше бору та кальцію. Марганець та молібден необхідні для ефективного засвоєння азоту та обміну речовин в рослині. Погіршення азотистого обміну може призвести до накопичення в листках нітратів, які сприяють зараженню рослин інвазивними хворобами.

Nutrient uptake

Найвища щоденна потреба у поживних елементах спостерігається в період бурхливого розвитку листкового покриву, який настає приблизно на 150-180 день після сівби.

Найважливішим фактором, що визначає розмір та структуру посіву, буде застосування весняного азоту. Для формування одиниці площі зеленого листя, рослина ріпаку повинна спожити 50 кг N/га, але щоб досягти оптимального цільового ІЗП на рівні 3,5 – потрібно 175 кг N/га.

Цей показник дещо менше, ніж рекомендовані дози застосування на основі наукових даних та відображає ефективність використання азоту на рівні 65%, головним чином через фактори довкілля, такі як погана структура ґрунту, стрес внаслідок посухи тощо.

Yara розробила інструменти, які допоможуть розрахувати оптимальні дози азоту: Yara N-Sensor з абсолютним режимом калібрування.