Вплив на рівень глюкозинолатів в рослинах ріпаку

Глюкозинолати є вторинними метаболітами рослин, які природньо зустрічаються у всіх видів капустяних, органічних сполуках, отриманих з глюкози та амінокислот, що містять сірку та азот. Вони є важливими для захисту від шкідників та хвороб, але, якщо вони присутні у надто високій концентрації, вони можуть викликати проблеми зі здоров'ям у людей та тварин.

Глюкозинолати містять як сірку, так і азот

Глюкозинолати є основними компонентами, в яких міститься сірка у капустяних. Вони є вторинними метаболітами рослин, які природно зустрічаються у капустяних, органічних сполуках, отриманих з глюкози та амінокислот, що містять сірку та азот. Нормальна концентрація може становити 14 - 24 мкмоль/г сухих листків і 55 - 115 мкмоль/г сухого насіння. При наявності занадто високої концентрації їх в олії – це впливає на функцію щитовидної залози у людини і викликає появу зоба у моногастричних тварин. У птиці глюкозинолати викликають інші порушення травлення.

Роботи в галузі селекції, проведені в 1980-х та 1990-х роках, зменшили вміст глюкозинолатів більш ніж у п'ять разів та розширили ринок олійного ріпаку. У Польщі нещодавно виведені сорти з надзвичайно низьким рівнем глюкозинолатів - 8-15 мкмоль/г насіння.

У рослині глюкозинолати відіграють важливу роль у механізмі захисту від шкідників та хвороб. У людському організмі споживання видів капустяних пов'язане зі зниженням ризику виникнення ракових захворювань, внаслідок здатності продуктів гідролізу глюкозинолатів активувати захисні механізми в організмі.

Внесення сірки спричиняє збільшення вмісту глюкозинолатів, але існуючі сорти "00" з дуже низьким вмістом глюкозинолатів уникають цієї проблеми, а оптимальне застосування сірки забезпечує їх вміст нижче критичного рівня. Вплив удобрення сіркою нижчий, ніж вплив сорту або ділянки.