Тривалість збереження зеленого листового покриву

Травостій ріпаку слід зберігати зеленим протягом максимально можливого часу, щоб забезпечити максимальний налив насіння. Обидва компоненти і листя, і стручки фотосинтетично активні і впливають на кінцевий врожай, тому необхідно зберегти здоров'я обох. Живлення культури, особливо азотом та магнієм, важливі для цієї ролі.

Азот підтримує зелений травостій довше

Після формування оптимального листового покриву необхідно приділити особливу увагу підтримці його здоров'я та якомога довшому збереженню його зеленим, оскільки від цього залежить утворення максимальної кількості насінин, що власне і є кінцевим показником урожаю. У той час, як молоді листки проявляють найбільшу фотосинтетичну активність, стручки є запорукою гарного врожаю і тому за їх здоров'ям слід також уважно стежити.

Важливу роль для збереження листового покриву відіграють такі поживні елементи, як азот та магній.

Дефіцит магнію знижує вміст хлорофілу

Магній відіграє вирішальну роль у самому серці молекули хлорофілу, незважаючи на те, що вона розглядається як вторинний поживний елемент. Будь-який дефіцит магнію швидко тягне за собою падіння вмісту хлорофілу, пояснюється зменшенням синтезу білка. Від 20 до 30% магнію в рослині пов'язано з хлорофілом; решта – знаходиться в розчинній формі, зв'язаної з різними органічними або мінеральними іонами.

Сильні дефіцити, однак, зустрічаються рідко і можуть бути результатом нестачі магнію в ґрунті, або викликані його ущільненням, або через дисбаланс з іншими катіонами, такими як калій, кальцій або амоній.

У порівнянні з загальним споживанням ріпак повертає 90% калію та кальцію, 83% магнію, 66% сірки, 55% азоту та 46% фосфору.

Марганець та залізо є двома мікроелементами потреба в яких найбільша, однак найчастіше можна зустріти дефіцити бору та молібдену.

Бор необхідний для формування насіння.

Дефіцит бору значно знижує життєздатність пилку та формування насіння, тим самим зменшуючи цвітіння та запліднення. Вміст білка також знижується. Слабкий дефіцит може не проявляти жодних симптомів, але все-таки призводить до поганого формування насіння.

Молібден підвищує ефективність використання азоту

Відрізняється дуже низькою потребою - 20 г/га із вмістом 0,4-0,6 ppm в рослині, тим не менш, ріпак чутливий до дефіциту цього елементу, як і всі капустяні. Будь-який дефіцит молібдену зменшує синтез білка, веде до накопичення нітратів і знижує ефективність азоту.

Існує антагонізм між сіркою та молібденом: високі дози сірки можуть зменшити поглинання молібдену. Молібден є єдиним мікроелементом, чия доступність збільшується завдяки підвищенню рН ґрунту.