Збільшення кількості листя та пагонів

Кількість листя і пагонів визначає площу листового покриву і кількість колосків при зборі врожаю. Кількість колосів визначається загальним числом пагонів, що з’явилися і від їх здатності до виживання до збору врожаю.

Найбільш важливими макроелементами для раннього росту пагонів і листя, а також для виживання пагонів є азот, фосфор і сірка. Серед мікроелементів найважливішими для збільшення кількості листя і пагонів є марганець і цинк.

Вплив живлення на кількість листя і пагонів пшениці

Азот

Азот є найважливішим поживним елементом для високої врожайності. Достатні запаси азоту забезпечують більший розмір листя і більшу кількість пагонів, а також більш швидкий їх розвиток. Нестача азоту знижує кількість примордіїв і, отже, кількість потенційних вторинних колосків.

Виживаність пагонів, що з'явилися, залежить від норм і строків внесення азотних добрив.

Якщо кількість пагонів нижче оптимального, раннє внесення більш високих доз азотних добрив (у період між фазами 25-30 за шкалою Задокса) призведе до збільшення кількості пагонів і, отже, до збільшення кінцевої кількості колосків.

Таку маніпуляцію з посівами не слід проводити, якщо метою є збереження популяції рослин, оскільки це може призвести до надмірного росту листя і пагонів, і до вилягання посівів. Більш низькі норми внесення добрив слід використати для отримання максимальної кількості пагонів.

Період формування листя і пагонів ярої пшениці дуже обмежений, тому ранні терміни і високі норми внесення азотних добрив відіграють вирішальну роль у досягненні необхідних темпів раннього росту і кількості пагонів кущіння.

Всі ці фактори сприяють підвищенню врожайності, що можна спостерігати на прикладі показників посівів з достатнім азотним живленням.

Вплив азоту на врожайність можна ясно побачити з кривої залежності, внесення азоту майже вдвічі збільшує врожайність. Ефект від внесеної кількості азоту знижується і врешті-решт виявляється дуже малим при внесення великих доз через надмірне зростання листя і вилягання рослин. Оптимальна доза внесення азоту (N opt) - доза, при якій досягається максимальний економічний ефект.

Фосфор

Фосфор вважається другим найбільш важливим поживним елементом після азоту за показником його впливу на ріст і розвиток рослини. Після того, як з'явилися перші 2-3 листка, подальший ріст і кількість листя та пагонів кущіння залежатиме від запасів фосфору в ґрунті. На наявність фосфору в ґрунті впливає безліч факторів, включаючи кислотність ґрунту, наявність інших поживних речовин, таких як: алюміній, залізо і кальцій, а також вологість ґрунту і температура.

Таким чином, необхідно забезпечити регулярне внесення фосфатів, необхідних для росту перших пагонів. Для озимої пшениці передбачені два терміни внесення. Перший – протягом періоду формування коренів і пагонів кущіння (фази 13-25 по Задоксу), і другий – в період весняного активного росту (фази 25-30 по Задоксу). З березня по травень рослини поглинають 70% від загальної норми внесення фосфатів, тому підживлення має бути спрямоване на задоволення цих потреб.

Доведено, що весняне підживлення фосфатними добривами забезпечує підвищення урожайності пшениці.

У програму живлення може бути включене листкове підживлення фосфатними добривами для збільшення запасів фосфору в тканинах рослин, коли його наявність в ґрунті обмежена. Цей елемент сприяє кращому росту і розвитку рослин в осінній та ранньовесняний період.

Сірка

Сірка – це ще один незамінний поживний елемент для подальшого росту і розвитку пагонів кущіння. Структурні елементи для росту рослин – це амінокислоти на основі сірки, які беруть участь у синтезі багатьох білків рослини. Сірка погано переноситься по тканинах рослини, тому з ростом рослини все більше відчувається дефіцит цього елемента. Необхідно забезпечити регулярну підгодівлю посівів сірчаними добривами для задоволення зростаючих потреб у період активного росту. Листкове підживлення також може бути включене в програму живлення для подолання дефіциту.

Марганець і цинк

Марганець і цинк – це два важливих мікроелементи, які проявляють вплив на компоненти урожаю, такі як: кількість колосків і розмір зерен.

Підживлення добривами з марганцем і цинком благотворно впливає на підвищення урожайності.

Інші фактори, що впливають на урожайність пшениці

На кількість продуктивних пагонів впливають наступні фактори:

Сортовий вибір/тип пшениці – різні сорти пшениці відрізняються кількістю пагонів, що розвиваються і швидкістю їх розвитку.
Термін посіву – раннє засівання сприяє підвищенню кількості пагонів від однієї рослини.
Норма висіву – при підвищеній нормі висіву утворюється більше головних пагонів і менше пагонів кущіння.
Стан ґрунту – погана підготовка ґрунту до посіву уповільнює розвиток пагонів кущіння.
Боротьба з шкідниками.
Родючість ґрунту – зокрема, високий вміст азоту сприяє збільшенню кількості пагонів. При зменшенні норми висіву і ранньому посіві від однієї рослини буде утворюватися більша кількість пагонів.

Кінцева кількість пагонів залежить від кількості збережених пагонів кущіння до появи колосків.

На кількість і виживання пагонів впливають такі чинники:

Погодні умови в осінній та зимовий період (для озимої пшениці) – в холодних умовах розвиток листя і пагонів сповільнюється.
Внесення поживних речовин, що регулюють ріст рослин – регулятори росту можуть бути використані для зниження апікального домінування, внаслідок чого збільшується кількість пагонів і підвищується їх виживання.
Внесення азотних добрив – з допомогою азотного живлення можна регулювати і збільшувати розмір листя, кількість пагонів кущіння і виживання пагонів.