Агрономічні принципи вирощування томатів

Метою будь-якого виробника є отримання високого та якісного врожаю для задоволення потреб кінцевих споживачів.

Існує велика кількість агрономічних чинників, які можуть впливати на кількість та якість урожаю томатів. Виробник може контролювати більшість із них за допомогою різних методів вирощування сільськогосподарських культур за певних кліматичних умов та типів ґрунту.

Сорти рослин

Рослин бувають як індетермінантного, тобто стебло рослини продовжує свій ріст навіть коли бічні пагони видаляються, так і детермінантного типу, тобто коли рослина закінчується невеликою групою суцвіть, які за своєю структурою нагадують кущ.

Детермінантні рослини досягають своєї зрілості набагато раніше, як тільки утворюються суцвіття, вони спрямовують всю свою енергію лише на розвиток та дозрівання плоду.  Вони найчастіше використовуються в регіонах із більш короткими періодами вегетації, де практикується монокультура. Вони мають коротке основне стебло, за своєю формою нагадують кущ та ідеально підходять для механізованого збору урожаю промислових томатів та свіжих плодів у відкритому ґрунті.

На індетермінантних рослинах  суцвіття ростуть безперервно. Це дозволяє ефективно скористатися перевагами більш тривалого вегетаційного періоду.  Такі рослини є ідеальними для вирощування у теплицях та можуть сягати більше 10 метрів у висоту після 9 - 10 місяців росту.

Встановлення опор, яке є доволі недешевим, допомагає підвищити врожайність та оптимізувати якість томатів як індетермінантного так і детермінантного типу.

Детермінантні сорти томатів

Індетермінантні сорти томатів

Вимоги рослин до умов вирощування

Томати люблять теплий клімат та не переносять низьких температур на будь-якій стадії їх росту. Тривалий вплив температур нижче 10 °С може викликати затримку проростання та повільний ріст. Холод також негативно впливає на утворення зав'язі та затримує процес дозрівання. Екстремальні температури вище 35 °С можуть аналогічним чином обмежувати утворення зав'язі та впливати на формування червоного кольору. Водний стрес, пов'язаний із високою температурою, призводить до росту м'яких плодів. 

Оптимальний діапазон температур для вирощування томатів становить від 18 до 27 °С. Температури вище 27 °С сповільнюють формування суцвіть. Саме з цієї причини, більшість сільськогосподарських культур вирощується у помірному кліматі, між 30 та 40 широтами, як у північній, так і в південній півкулях. Однак, із впровадженням більш сучасних сортів, томати дедалі частіше стають вирощувати за тропічних кліматичних умовах при підвищених температурах. Оптимальна відносна вологість для тепличних культур варіюється від 60 до 80%. Для сільськогосподарських культур, які ростуть на гідропоніці, денна і нічна відносна вологість , як правило, становить 75% та 85% відповідно. 

Тривалість вегетаційного періоду для окремих сортів томатів, що вирощуються у північних широтах, становить від 60 до 70 днів, та більше 95 днів для сортів, призначених для збору одного врожаю наприкінці тривалого періоду дозрівання.

Томати дуже чутливі до умов низького освітлення Вони вимагають мінімум 6 годин на добу прямого сонячного світла для забезпечення процесу цвітіння. Однак, при сильній інтенсивності сонячного випромінювання, можуть з'являтися тріщини, сонячні опіки та нерівномірне забарвлення уже на стадії дозрівання плодів. Саме тому для вирощування тепличних культур необхідно забезпечити достатній час перебування плодів у затінку.  Тривалість дня не впливає на ріст томатів. Саме з цієї причини тепличні культури широко розповсюджені у різних широтах.

Ґрунтові умови

Томати можуть пристосовуватися до різних типів ґрунтів при умові якщо вони добре дреновані та структуровані. Вони утворюють розгалужену кореневу систему, здатну прижитися у ґрунті за відсутності ущільнення ґрунтових горизонтів. Частина кореневої системи зосереджується переважно в орному шарі ґрунту, товщиною 60 см, а 70% усього іншого коріння розташовується у верхній його частині, товщиною 20 см. Томати вимагають належного підживлення поживними речовинами. Таким чином, найкращі врожаї вирощують на більш родючих ґрунтах.

Рівень pH ґрунту для томатів, як правило, становить від 6,0 до 6,5. Однак їх вирощують на ґрунтах, рівень pH яких знаходиться в межах від 5.0 до 7,5. Коли показник рН становить менше 5,5, рівень магнію та молібдену знижується, при 6,5 - рівні цинку, магнію та заліза суттєво різняться.

 Influence of soil Ph

Надлишок води у ґрунті, у якому, таким чином, створюються анаеробні умови, призводить до загибелі коріння, а також сповільненого та менш рясного цвітіння та утворення зав'язі. Надлишок води після утворення зав'язі призводить до виникнення численних хвороб плодів, включаючи розтріскування. 

Стрес, викликаний посухою також може вплинути на процес цвітіння. Слабка інтенсивність поглинання та неправильний розподіл кальцію через низький рівень поглинання води сприяють розвитку верхівкової (апікальної) гнилі плодів томатів. 

Досить поширеною практикою під час вирощування томатів на переробку, стало припинення процесу зрошення за 2 - 4 тижні до збору врожаю з метою максимально збільшити вмісту сухої речовини у плодах та якнайшвидше зменшити ущільнення ґрунту на час збирання врожаю.

Надмірна кількість води викликає розтріскування плодів томатів

Засоленість та електропровідність

Засоленість знижує здатність томатних рослин поглинати воду та поживні речовини, а отже, безпосередньо впливає на врожайність культур.

Томат відноситься до рослин із помірною стійкістю до засоленості. Жодних втрат врожаю не спостерігається у випадку коли електропровідність ґрунту залишається нижчою за показник 2,5 мСм/см. При більш високій електропровідності ґрунту, врожайність поступово знижується, хоча це буває по-різному, в залежності від сорту.

Рівень електропровідності, ступінь засоленості та баланс поживних речовин застосовуваних розчинів - це все чинники, що впливають на якість врожаю томатів.

Підвищена електропровідність:

  • Зменшує розмір плодів. Додавання калію дозволяє вирішити дану проблему.
  • Збільшує вміст цукру та кислотність плодів, що покращує їх смак.
  • Покращує твердість та товщину шкірки плодів, що збільшує термін їх зберігання.
  • Знижує ознаки скловидності всього плоду та покращує його текстуру.
  • Збільшує кількісний вміст пігментів та покращує колір. Цьому процесу необхідно приділяти особливу увагу, оскільки використання поживних розчинів, електропровідність яких більше 5 мСм/см, призводить до подальшого зниження концентрації пігментів.

Використання хлориду натрію підвищує електропровідність поживного розчину та покращує смак, запах та твердість томатів. Тим не менш, його надлишок викликає токсичність, сповільнює ріст та суттєво знижує врожайність.

В результаті стресу, викликаного хлоридом натрію, збільшення у рослинах рівнів калію та кальцію дозволяє покращити ріст та урожайність томатів