Yara N-Sensor™

Yara N-Sensor - обладнання, що встановлюється на трактор та дозволяє фермерам вимірювати вимоги культури до азоту при русі трактора по полю, а також варіювати дозу внесення добрива.

N Sensor

N- Sensor гарантує внесення правильної та оптимальної дози добрив на кожній окремій частині поля. Пристрій став стандартом технології точного землеробства.

N-Sensor™: пристрій дистанційного зондування, що встановлюється на трактор

Внесення добрив для специфічного місця розташування є однією з головних цілей у точному землеробстві. Мінлива норма внесення вимагає точного і ефективного інструменту для визначення фактичної потреби в елементах живлення. Техніка дистанційного зондування надає можливість передавати інформацію швидко, точно і економічно ефективно. N-Sensor™ був розроблений для визначення азотного стану культури шляхом вимірювання даних відображення світла від листової поверхні, і для внесення змінної дози добрив по ходу руху трактора.

Переваги використання N-Sensor™

  • Внесення оптимальної дози добрив на кожній ділянці поля
  • Підвищення потенціалу рослин по всьому полю
  • Збільшення ефективності внесення добрив
  • Зменшення залишків азоту в грунті після збирання врожаю
  • Збільшення врожайності
  • Більше однорідна якість врожаю
  • Скорочення термінів і вартості збирання
  • Зниження ризиків втрати азоту в навколишнє середовище

Як працює N-Sensor™?

N-Sensor™ визначає потребу в азоті шляхом вимірювання світловідбивання рослин на площі близько 50 м2. Дані вимірювань надходять в систему кожну секунду і дозволяють працювати при нормальних робочих швидкостях і діапазонах внесення. Технологія зондування, застосовувана в сільському господарстві, заснована на типових кривих коефіцієнта відбиття світла від рослинності. N-Sensor™ вимірює відображення світла в певних діапазонах хвиль, і визначає вміст хлорофілу в рослинах і біомасу. Пристрій обчислює фактичне поглинання азоту. Оптимальні дози внесення є похідними від даних поглинання азоту і посилаються на контролер розкидача або обприскувача, який регулюватиме дози внесення відповідно до отримуваних даних.

Весь процес визначення потреби рослин в азоті і внесення правильної дози добрив відбувається миттєво, без затримок. Це робить реальним «агрономію в реальному часі».

Розвиток N- Sensor

Розвиток пристрою координує Центр досліджень і розвитку Yara у м. Ханінгхоф (Німеччина). Перший N-Sensor (Classis) був представлений в 1999 році для використання на зернових.

Робота з розвитку N-Sensor йде з урахуванням змін у виробництві зернових і використання пристрою на більш широкому спектрі сільськогосподарських культур, і є безперервною частиною програми Yara з досліджень і розробок . Більше 250 випробувань були проведені в період з 1997 по 2010 рік для вдосконалення продуктивності N-Sensor і додавання нових програм, таких як, наприклад , Absolute-N калібрування для ріпаку олійного.

N- Sensor ™ і N- Sensor ™ ALS - дві системи, одна філософія

У 2006 році Yara запустила новий N-Sensor™ ALS (Active Light Source), який працює таким же чином як класичний N- Sensor, визначаючи потреби рослин в азоті за вимірюваннями світловідбивання рослин. Обидві системи використовують однакові агрономічні алгоритми, заснованих на польових випробуваннях, для оптимального внесення добрив на конкретній ділянці поля, і підключені до терміналу, де зберігаються для обробки дані рослин і GPS.

Основна відмінність між двома N- Sensors™ в тому, що ALS Sensor має вбудоване джерело світла. Замість використання для вимірювань денного світла, N-Sensor™ ALS постійно висвітлює рослини своїм світлом, використовуючи ксенонові лампи-спалахи, і записує дані відображення. Це дозволяє N-Sensor™ ALS працювати поза залежно від умов освітлення, і навіть у нічний час.

Досягнення

  • N-Sensor™ ALS удостоївся Золотої медалі RASE в 2008 році
  • Збільшення врожайності зернових на 3,5 % (при використанні однакової інтенсивності внесення добрив )
  • Збільшення врожайності ріпаку на 3,9 % завдяки калібруванню Absolute-N
  • Зареєстрована економія азоту до 14 % при використанні N-Sensor
  • Підвищення ефективності використання азоту скоротили викиди вуглекислого газу на 10-30 %
  • Сумарне збільшення ККД на 10-20 % завдяки зниженню втрат і більш високій швидкості поглинання
  • Рівень білка в зернових культурах в середньому на 0,2-0,5 % вище цільового